Викладено відомості про ліхенофільні, септорієві та пукцинієві гриби України, загальні дані щодо їх морфології, біології, екології та систематики, обговорено історію їх вивчення в Україні. Вказано поширення в Україні кожного таксону ліхенофільних грибів, посилання на літературні джерела, для деяких видів - синоніми. Зроблено нові комбінації та запропоновано нові назви септорієвих грибів.

Эколого-трофические особенности грибов обусловливают наличие у них самостоятельных ареалов, отличающихся от ареалов ассоциированных организмов. Рассмотрены принципы выделения географических элементов при изучении различных таксономических и экологических групп грибов. При анализе грибов-паразитов, тесно связанных в своем развитии с растениями, наиболее целесообразным является подход, характеризующий распространение видов в пределах флористических, ботанико-географических выделов районирования. Микогеографический анализ, построенный на зональном или поясно-зональном подходе, более точно отражает особенности изучаемых групп грибов. Отмечено, что часто этот подход имеет зонально-территориальный характер из-за недостатка данных и особенностей изучаемых групп. Обсуждены перспективы развития и сложности анализа распространения грибов.

Ключ. слова: Mitosporic fungi, гриби, біорізноманітність, Українські Карпати
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.57 + Е0*835.5

Рубрики:

Fungi imperfecti Незавершені гриби

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто фізико-географічні умови Криму та особливості формування рослинного світу та геоботанічного районування півострова. Проаналізовано історію вивчення фітотрофних мікроміцетів і базидіальних макроміцетів досліджуваного регіону. Встановлено видовий склад і систематичну структуру мікобіоти Кримського півострова та особливості розподілу виявлених видів за субстратами та таксонами асоційованих рослин. Досліджено поширення пероноспоральних, борошнисторосяних, мітоспорових, іржастих та базидіальних грибів у природних зонах півострова. Проведено мікофлористичний аналіз і встановлено можливі джерела та шляхи формування мікобіоти Криму.

Охарактеризованы физико-географические условия Крымского полуострова, видовое разнообразие растительности и особенности геоботанического районирования данной территории. Проанализирована история изучения фитотрофных микромицетов и базидиальных макромицетов Крыма. Установлены видовой состав и систематическая структура микобиоты Крымского полуострова и особенности распределения установленых видов по субстратам и таксонам ассоциированных растений. Исследованы особенности распространения пероноспоральных, мукоросных, митоспоровых, ржавых и базидиальных грибов в естественных зонах полуострова. Проведен микофлористический анализ и установлены возможные источники и пути формирования микобиоты Крыма.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5(4Укр)л64

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано видову різноманітність мікобіоти природоохоронних об'єктів Лівобережної України, розподіл грибів та особливості поширення їх основних груп у заповідниках та національних природних парках.

Проанализированы видовое разнообразие микобиоты природоохранных объектов Левобережной Украины, распределение грибов и особенности распространения их основных групп в заповедниках и национальных природных парках.

Ключ. слова: мітоспорові гриби, Deuteromycotina, біорізноманітність, Крим
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.57(4Укр-6Крм)

Рубрики:

Fungi imperfecti Незавершені гриби

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: мітоспорові гриби, нові види, фітопатогени, Ascochyta, Mycovellosiella, Passalora, Phoma, Phyllosticta, Ramularia, Septoria, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5(4УКР)

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены филло- и герботрофные митоспоровые грибы основных растительных сообществ Ялтинского горно-лесного природного заповедника (Крым, Украина) в период 80 - 90-х гг. Проанализировано распространение 70-ти видов фитотрофных митоспоровых грибов в крымскососновых, пушистодубовых, буковых лесах, горных луговых степях и саванноидах заповедника. Наибольшее видовое разнообразие этих грибов отмечено в крымскососновых лесах.

Ключ. слова: мітоспорові гриби, фітопатогени, Лівобережна Україна, природний парк, Харківська область
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализировано распространение 119 видов фитотрофных анаморфных грибов из 47 родов в различных типах растительности Новгород-Северского Полесья (Черниговская и Сумская области): дубово-сосновых, сосновых, дубовых, дубово-кленовых и липово-дубовых, березовых и ольховых лесах, лесонасаждениях, кустарниковой и прибрежно-водной растительности, болотах, лугах, культурных ценозах. Установлено преобладание филлотрофных и герботрофных анаморфных грибов с гемибиотрофным типом питания. Отмечено широкое распространение сапротрофных видов микромицетов, что связано с природно-климатическими условиями региона. Представлен список 60 видов анаморфных грибов, рассмотрены особенности их видового состава на территории природно-заповедных объектов Новгород-Северского Полесья. В Деснянско-Старогутском национальном природном парке выявлено 24, а в Мезинском национальном природном парке - 36 видов анаморфных грибов.

Ключ. слова: анаморфні гриби, Coelomycetes, Hyphomycetes, Septoria, Phoma, Ramularia, нові види, Полісся, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*835:Е521.5

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.563.1*990.3

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено характеристику фізико-географічних умов Національного природного парку "Деснянсько-Старогутський" та його рослинності. Висвітлено історію досліджень грибів на території Лівобережного Полісся в цілому та парку зокрема. Описано методи мікологічних досліджень, систематичну та еколого-трофічну структуру й видовий склад грибів парку, визначено його раритетну компоненту, а також практичне значення грибів і грибоподібних організмів регіону.

Дана характеристика физико-географических условий Национального природного парка "Деснянско-Старогутский" и его растительности. Освещена история исследований грибов на территории Левобережного Полесья в целом и парка в частности. Описаны методы микологических исследований, систематическая и эколого-трофическая структура, видовой состав грибов парка, определены его раритетная компонента, а также практическое значение грибов и грибообразных организмов региона.

Висвітлено питання загальної та спеціальної мікробіології (СМБ), описано основні методи дослідження мікроорганізмів, морфологію, структуру і класифікацію бактерій, їх фізіологію. Визначено вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми, генетику мікробів та біотехнологію, протимікробні препарати та поняття про інфекцію. Наведено відомості про морфологію, фізіологію патогенні властивості збудників різних інфекційних захворювань, сучасні методи їх діагностики, специфічної профілактики і терапії в СМБ. Проаналізовано особливості вірусології, протозоології, мікології та гельмінтології, описано основні біологічні властивості відповідних збудників та захворювань. Розглянуто питання імунології, зокрема, про неспецифічну резистентність організму, вчення про антигени, імунну систему організму й імунну відповідь, реакції імунітету, алергію й інші види імунних реакцій, імунодіагностику й імунокорекцію, імунопрофілактику та імунотерапію. Розкрито особливості клінічної та санітарної мікробіології, питання екології мікроорганізмів, нормальної мікрофлори тіла людини та впливу мікроорганізмів на плід. Увагу приділено мікрофлорі ротової порожнини та мікробіологічним дослідженням у фармації.

Исследованы фармакологические эффекты кеторолака при интраназальной инстилляции крысам. Показан дозозависимый анальгетический эффект кеторолака в условиях воспалительной гиперальгезии (каррагениновый отек стопы), висцеральной боли (уксуснокислые "корчи") и боли с центральным компонентом ("tail-flick", электроболевое раздражение), а также его противовоспалительное действие при каррагениновом воспалении. По выраженности фармакологических эффектов интраназальное введение кеторолака сопоставимо с его внутримышечной инъекцией. Полученные данные свидетельствуют о перспективности дальнейшей разработки новой лекарственной формы - назального спрея кеторолака как анальгетического средства для купирования острого болевого синдрома.

Досліджено фармакологічні ефекти налоксону у разі інтраназальної інстиляції щурам. Доведено, що налоксон у разі інтраназальної інстиляції виявляє характерний антагонізм щодо специфічної дії морфіну. За виразністю фармакологічних ефектів інтраназальне введення налоксону є співставним з його внутрішньом'язовою ін'єкцією. Одержані дані свідчать про перспективність подальшої розробки нової лікарської форми - назального спрею налоксону як засобу невідкладного усунення симптомів гострого наркотичного передозування.

До 150-річчя від дня народження академіка В. І. Вернадського наведено огляд діяльності вченого та його зв'язків з Україною. Подано стислий нарис про діяльність Комісії з розробки наукової спадщини академіка В. І. Вернадського НАН України від часів її започаткування, висвітлено участь у її роботі провідних учених НАН України. Показано актуальність положень В. І. Вернадського щодо планетарного значення рослинного покриву та всього живого, викладених ним біогеохімічних принципів, а також засад державності та професійності Академії, необхідності розвитку широкого комплексу наук для прогресу суспільства.

Дан обзор деятельности академика В. И. Вернадского, рассмотрены научные связи ученого с Украиной. Показана актуальность положений Владимира Вернадского о планетарном значении растительного покрова и всего живого, изложенных им биогеохимических принципов, а также принципов государственности и профессиональности академии, необходимости развития широкого комплекса наук для прогресса общества. Представлен краткий очерк деятельности Комиссии по разработке научного наследия академика В. И. Вернадского НАН Украины и развития идей ученого в Украине.

Мета роботи - дослідження можливого розподілу мометазону фуроату (МФ) в емульсіях 1 і 2 роду з різним складом допоміжних речовин, а також порівняльне експериментальне вивчення протизапальної дії 0,1 % кремів МФ на основі таких емульсій. Для кількісного визначення МФ за вивчення його розчинності, розподілу між фазами і солюбілізації міцелами ПАР використовували метод рідинної хроматографії, а для визначення типу дисперсної системи - метод оптичної мікроскопії. Ефективність протизапальної дії препаратів досліджували на моделях декстранового і аеросильного запалення стопи щурів. Досліджено розчинність МФ в різних гідрофільних і ліпофільних розчинниках, розподіл між вазеліновим маслом і гідрофільним розчинником гексиленгліколь - вода (8:2) і солюбілізацію міцелами ПАР, що надає змогу прогнозувати дисперсний стан, розподіл і локалізацію МФ в емульсіях 1 і 2 роду, які є основами для м'яких лікарських засобів. Дисперсний стан МФ в емульсіях 1 і 2 роду підтверджено за допомогою методу оптичної мікроскопії. Досліджено ефективність протизапальної дії препаратів мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду, де МФ знаходиться переважно у вигляді суспензії, і препарату елоком крем 0,1 % на основі емульсії 2 роду, де МФ знаходиться у вигляді розчину в дисперсній гідрофільній фазі. Встановлено, що динаміка протизапальних ефектів (ПЕ) для обох препаратів відрізняється залежно від типу запального набряку, однак порівнювані препарати характеризуються подібною динамікою ПЕ за умов однакового набряку. Це свідчить про те, що визначальним фармацевтичним фактором для динаміки ПЕ є тип і концентрація глюкокортикостероїду. У разі декстранового запалення спостерігається виражена тенденція до більш високого ПЕ препарату мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду у порівнянні з препаратом елоком крем 0,1 %, що свідчить про вплив відмінностей у фармацевтичних факторах цих препаратів на ефективність їх протизапальної дії. За умов більш тривалого (аеросильного) запалення препарат мометазон крем 0,1 % на основі емульсії 1 роду виявляє ПЕ, який в цілому відповідає ПЕ препарату елоком крем 0,1 % на основі емульсії 2 роду. Висновки: за результатами досліджень крем з МФ на основі емульсії 1 роду слід застосовувати в гострій фазі запального процесу, що супроводжується ексудацією, а крем або мазь на основі емульсії 2 роду - за хронічних дерматозів, що супроводжуються сухістю шкіри.